- дряпа
- -и, ж., зах.Дротяна нерухома щітка для розчісування об неї вовни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дряпа
Смотреть что такое "дряпа" в других словарях:
дряпак — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дряпач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ДРЯПАТЬ — южн. царапать, драть, ся, царапаться. Дряпанье ср. царапанье. Дряпа жен., тул. дикая редька, свербига, гарлупник, грецики, растение Bunios orientalis. Дряпня или дряпуха жен., ряз. мокропогодица зимою, снег с дождем, чичер, халеба, хижа. Толковый … Толковый словарь Даля
дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий … Український тлумачний словник
поскрібач — а, ч., зах. Той, хто щось дряпає … Український тлумачний словник
драпач — пача, ч. Пр. 1. Той, хто дряпає, дряпач. 2. Вид струганка у столярів. 3. Будинок з кільканадцять поверхів. 4. Рослина з родини буряків … Словник лемківскої говірки
пажерак — рака, ч. Пр. Той, хто дряпає. Ты, пажераку! … Словник лемківскої говірки
